Розвиток дитини

Забезпечення в дошкільному закладі належного розвивально-життєвого простору

У ранньому дитинстві відбуваються становлення і розвиток усіх психічних процесів дитини – сприймання, пам’яті, наочно-дійового мислення, уяви. Вона дізнається про навколишні предмети, засвоює способи дій у побуті, грі, на заняттях, починає орієнтуватися у формі, кольорі, величині, оволодівати активним мовленням. Пізнавальна активність спонукає дитину досліджувати все, що її оточує, тому так важливо правильно організувати предметно-ігрове середовище в групі. Ранній вік – період активного пізнання різних якостей предметів. Формування у дітей активного ставлення до того, що їх оточує, – одне з головних завдань дорослого. Ми допомагаємо дитині діяти, спілкуватися, досліджувати світ. Усі предмети й іграшки в групах раннього віку розташовані на рівні очей дитини, до них вільно можна дістатися, взяти в руки, обстежити, погратися з ними. Вихователь усіляко підтримує розкутість дитячої думки, її динаміку, гнучкість, використовуючи для цього цільові спостереження, формуючи у дітей уміння вдивлятися, помічати, порівнювати, зіставляти. Є в осередку знайомства дитини з довкіллям і куточок книги. Одна з найулюбленіших дитячих ігор – розкладання предметів за ємностями. Малюк може зосереджено збирати в коробку палички, жолуді, ґудзики, перекладати їх у миску, а відтак знову в коробку.Звичайно, треба не тільки підтримувати ці дії, але й забезпечувати матеріалом. Звичайно, в житті дитини раннього віку вирішальна роль належить родині. Прийшовши до дитсадка,малюк потрапляє в нове незнайоме середовище, що може викликати почуття дискомфорту і навіть нервовий стрес. Щоб запобігти цьому, створюємо в групі певне предметно-ігрове середовище, максимально наближене до сімейного. Це стосується насамперед інтер’єру. Ігрову кімнату поділено на окремі осередки (вітальню, спальню, кухню, ванну кімнату, куточок відпочинку, спортивний куточок). Провідною діяльністю дітей раннього віку є предметна діяльність. Малята вчаться брати, стискати іграшки, вкладати один предмет в інший, класти один на інший, знімають та нанизують кільця на стрижень, виконують ігрові дії з м’ячем. Щоб навчитися впевнено виконувати якусь дію, дитині треба повторити її не один раз. Для цього ми організували індивідуальну маніпулятивну діяльність малят у групі, поділивши ігровий простір на зони:

-          будівельну ( кубики, башточки, конструктори);

-          сенсорну (посібники для навчання розрізняти колір, форму, розмір);

-          рухову (машинки, візочки, коники-гойдалки).

Основна вимого до іграшок та обладнання – безпечність їх для здоров’я дітей. Усе, що даємо в руки дитини , не мусить мати дрібних деталей, отворів. Куповані речі повинні мати сертифікат якості, а саморобні виготовляють з натуральних матеріалів.

Нашим дітям цікавіше та легше гратися коли іграшок багато, коли вони сучасні на вигляд, різні за формою та кольором. За таких умов і самому вихователеві легше організувати гру, здійснювати індивідуальний підхід до кожного вихованця.

 

33 способи формування у дошкільнят збалансованої системи цінностей

 

1.  Чарівне слово

Навчітьдитинудеяких “чарівнихслів” – “дякую”, “будь ласка”, “вибачте”. І коли б дитина не говорила їх, намагайтесяшвидко і ввічливовиконувативсіїї прохання (в міруможливостей).

 

2. Чай у двох.

Організуйтевечірній чай з вашоюдитиною. Порадьтеїйзапросити на чай улюбленііграшки. А потімзробіть так, щобвсі за столом дотримувалися правил ввічливості.

 

3. Обнімітьдитину!

Поплескування по плечах абообіймидоречні у тих випадках, коли дитина ввічлива з кимось – цедужеважливо.

 

4.  Домашнітварини і дитина.

Обов’язковопривчайтедитинудоглядатидомашніхтварин: купівля корму, прогулянка, розчісування, витирання лап, чистка клітки.

 

5.  Політикачесності.

Завжди давайте чеснувідповідь на запитаннядитини.

 

6.  Нагороджуйтеінших.

Коли зустрічаєтеввічливих і доброзичливих людей, похвалітьїх за доброту.

 

7.  Розмови на подушці.

Кожнийвечір, коли вкладаєтедитину у ліжко, запитайте її: “Яка частина дня буланайкращою?” або “Яка частина дня буланайважчою?”, потімуважно вислухайте, щоскаже вам дитина, не перебиваючиїї, не даючиніякихнастанов.

 

8. Переможцем став…

Кожнийтижденьвидавайте “нагородунайбільштурботливому”. Вручайте її тому, хтобувнайдобрішим, найввічливішим.

 

9.   Гра “якщо…, то”.

Якщохтось з гостей повинен невдовзі прийти до вас додому, можназіграти в гру “якщо …, то”. Цеградопоможедитинікращезустріти гостя. Ви уявляєтесобічастину “якщо..“.”‘, “ЯкщоОленціподобаютьсякольоровіолівці…”, дитина уявляєсобічастину “то”, “то ми будеморозмальовувати картинки”.

 

10.  “Якийти?”

Вказуйтедитині на їїемоції. Цедопоможеїйвизначити себе та інших: ”Тивиглядаєшрозлюченою”, або “цямаленькадівчинкавиглядає такою самотньою”.

 

11. Ставте мету.

Допомагайтедитинідіятивідповідно до конкретної мети, наприклад, складатигроші на конкретнуіграшкуабопрочитатиконкретну книгу, конкретнукількість книг.

 

12. Очі в очі.

Привчайтедитинудивитися в очіспівбесіднику, пояснюючиїй, наскільки ценеприємно, коли людинавідволікаєтьсяпід час розмови.

 

13. Підказуйте.

Якщохтосьвітається з вашоюдитиною, а вона не відповідає, допоможіть їйзнайтипотрібні слова: “Ганно, піди і скажи ДмитруІвановичу “Доброго дня”.

 

14. Хваліть за доброту.

Звертайтеувагу на кожнийпроявдоброзичливості: “Тимолодець, щодопомогласвоїйсестрі”.

 

15. Сваріть  чесно.

Уникайтеприниження і зневажливихзауважень. Намагайтесязнайти компроміс і припинітьсуперечку.

 

16. Не обманюйте.

Якщодитиназрозуміла, щовиобманюєте, не намагайтесяговорити неправду далі. Визнайте свою помилку: “Так, у нас справдізалишилось печиво, але я не можудатийоготобі до обіду.”

 

17. Руки геть.

У жодномувипадку не бийтедитину, яка буваєнадтоагресивною, скеровуйтеїї в спеціальнемісце “для охолодження”.

 

18.  Приховані знаки уваги.

Зробітьсвоїйдитиніщосьприємне, але так, щобцебуло для неї несподіванкою.

 

19.  Справжній друг.

Візьмітьдитину з собою, коли маєтенамірпровідатичидопомогти комусьізсвоїхдрузів. Поясніть при цьому, як приємнодопомогтикомусь.

 

20. Спочатку запитайте.

Спочатку запитайте дозволу, перш ніжскористатисячимосьчивикинути щось, щоналежитьвашійдитині.

 

21.  Обговорюйтеситуацію.

Якщочиясьдитинанадворічи у дитячому садку плаче, зверніть на це увагусвоєїдитини. Запитайте її: “Як тивважаєш, що вона відчуває зараз?”, ”Як тивважаєш, щозробилоїї такою засмученою?”.

 

22.      Добрий приклад.

Частішезгадуйте в розмові з дитиною про людей з нашогооточення, які роблятьдобрісправи.

 

23. Поклади на місце.

Якщо ваша дитина взяла без дозволучужуіграшку, пояснітьїй, чому так не можнаробити, і наполягайте, щоб вона віднеслаїї назад.

 

24. Боротьба з брутальністю.

Придумайте якийсьвислів,  якийговоритимете, коли хтось з членіввашої родини буде лихословити. Потрібнонамагатисязнайтибільшспокійнийспосіб висловлюватисвоїпочуття.

 

25.  Обмін ролями.

Дайте вашійдитиніможливістьвідчути себе на місцііншоїлюдини. Запропонуйтеїй на 10-15 хвилин роль одного з батьків (тата, мами), а собі візьміть роль дитини.

 

26.  Дотримуйтесьчистоти.

Якщови, гуляючи з дитиною парком чилісом, побачилисміття -підберіть й віднесіть в урну чиякесьпризначене для викиданнясміттямісце. Ніви, нідитина не повиннісмітити на вулиці.

 

27. Допоможіть “Зберегтиобличчя”.

Якщовипомітили ,щодитинакаже неправду, стримуйтесвійгнів і нагадайте, як важливоговорити правду. Потім дайте їйще один шанс. І якщо дитинаскаже правду, не карайте її.

 

28.  Причина і наслідки.

По можливості дайте дитинівідчутинаслідкисвоїхпомилок: “Якщо залишиш велосипед піддощем, вінзаржавіє”.

 

29. Заохочуйте до чесності.

Дайте дитинізрозуміти, щочинитичеснозавждиважко, тому заохочуйте її до правдивості.

 

30. Ніколи не порушуйтеобіцянок.

Ніколи не обіцяйтедитині нагороди і не лякайтепокаранням, яківи не зможетедати і виконати.

 

31.”Лавочка для забіяк”

Поставтевдомастільці у вигляді “лавочки для забіяк”. Якщодвоєдітей побилися, посадітьїх на цю “лавочку”, де вони повиннізалишатисядоти, покикожний з них не пояснить, в чомувінбувнеправий.

 

32. Коробка “Руки геть”.

Аби не виникало “боротьби” за іграшки, дитинамуситьматиособисту коробку для іграшок, нехай у неївиявитьсябажанняподілитисясвоїми іграшками з іншимидітьми.

 

33. Самостійність і допомога.

Дайте зрозуміти, щови не збираєтесьробити за дитинузавдання, але допоможете.