Комунікативно-мовленнєва діяльність

Консультація на тему: 

”Організація комунікативно-мовленнєвої діяльності”

 

У повсякденному житті комунікативно – мовленнєву діяльність можна організувати  через індивідуальне комунікативне доручення , що допоможе налагодити взаємодію між дітьми, залучити до спілкування менш активних вихованців. Так, у ранкові години варто привітати перших дітей , провести з ними коротку розмову, поставивши кілька запитань про їхні справи, настрій.  Звісно, кожний вихователь конкретизує такі запитання, виходячи з індивідуальних особливостей підопічних. А потім можна доручити цим дітям привітати кожного наступного вихованця, який завітає до групи. По закінченні ранкового прийому розпитайте ваших «комунікативних помічників»   та інших дітей, чи сподобалося їм,  як їх привітали, акцентуйте увагу на доброзичливості, відкритості, гостинності товаришів.

 

Комунікативно – мовленнєва діяльність дошкільнят  тісно пов’язана з ігровою.  Їхній позитивний взаємовплив незаперечний. Тому слід подбати про створення атмосфери комунікативно  – емоційної ігрової спільності:  формувати ігрове партнерство, навчати дітей узгоджено взаємодіяти з усіма учасниками гри.   Розвитку комунікативних якостей , мотивів спілкування сприяють ігри – забави та ігри – розваги.  Сюжетно – дидактичні ігри, такі як «Подарунок», «Вільне місце», «Добрі чарівники», «Компліменти», спрямовані на виховання гуманного ставлення до однолітків, налагодження дружніх взаємин. Узгодженість рухів, орієнтування на інших учасників діяльності, комунікативно – мовленнєву взаємодію з ними розвивають українські народні хороводні ігри, малорухливі ігри з текстом. В іграх – етюдах, музично – ритмічних іграх та вправах розвиваються вміння використовувати невербальні засоби спілкування, передати емоційні стани, розуміти та розрізняти їх. Важливо врахувати , що у дошкільному віці спільна з однолітками комунікативно – мовленнєва діяльність стає найбільш пріоритетною, вона відокремлюється від практичних дій,  гри, стає незалежною від конкретних ситуацій.

 

Отже, обов’язково треба відводити час для вільного міжособистісного спілкування, створювати умови для організації  дітьми самостійної  комунікативної – мовленнєвої  діяльності. У просторі групи бажано виділити місце,  де вихованцям буде зручно обговорювати події їхнього життя , обмінюватися враженнями, «секретами» й,  за потреби, усамітнюватися.