Збагачуємо словниковий запас малят

Мовлення – головний інструмент, за допомогою якого встановлюється контакт дитини з довкіллям і завдяки якому відбувається її соціалізація. Важливе місце у системі роботи з розвитку зв’язного мовлення дошкільнят займає складання розповідей за картинами.

Сприймаючи твір живопису й розповідаючи про нього, малята вчаться вільно застосовувати набуті мовні знання, проявляти мовленнєву творчість, а також висловлювати свої почуття та емоції. Крім того, діти прилучаються до світу мистецтва, починають розуміти його мову. Збагатити й активізувати цей процес допомагають різні інтерактивні методи, серед них і метод багатоканальної діяльності.

Метод багатоканальної діяльності передбачає задіювання у роботі з дітьми різних аналізаторів: зору, слуху, дотику, смаку, нюху. Таким чином, він забезпечує комплексне опрацювання мистецького твору й отримання глибоких вражень у ході інтелектуальної діяльності на основі багатоканального емоційно-чуттєвого сприймання.

Наприклад, під час розглядання об’єктів, зображених на картині, доцільно запропонувати вихованцям творчі завдання: «послухати» звуки картини «через навушники»; роздивитися зображене «у бінокль», відчути аромат квітів; подумки доторкнутися до різних об’єктів; вирушити у віртуальну подорож картиною, вийти за межі зображеного.

Переваги методу багатоканальної діяльності

-         Забезпечення інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності малят.

-         Спільна діяльність вихователя та дітей у форматі рівноправного спілкування.

-         Можливість моделювання і розв’язання проблемних ситуацій

-         Актуалізація життєвого досвіду дітей

-         Розвиток уяви (ведення віртуальних діалогів з персонажами картин, фантазування, «домальовування» картин тощо).

-         Переживання глибоких емоцій під час споглядання картини.

-         Створення ситуації успіху для кожного учасника педагогічної взаємодії.

-         Розвиток логічного мислення, уяви, мовленнєвої та загальної ініціативи.

-         Збагачення активного мовлення образними виразами, пестливими словами, крилатими висловлюваннями.

-         Подолання скутості, невпевненості, сором’язливості.

-         Підтримання позитивного настрою та пізнавального інтересу.

Таким чином, застосування методу багатоканальної діяльності в роботі за творами пейзажного живопису спонукає дітей до активності та мовленнєвої творчості, дає змогу створити умови, за яких старші дошкільнята швидко набувають необхідного майбутнім школярам досвіду комунікативної діяльності.

Прийоми активізації мовлення дітей під час роботи за картиною

Проблемні запитання

Розглядання мистецького твору неодмінно супроводжується бесідою з дітьми. Аби вона справді стимулювала їхню мовленнєву та інтелектуальну активність, не варто ставити вихованцям стандартні запитання, що передбачають прості шаблонні відповіді, на кшталт «Яку пору року зображено на картині?». Маємо мотивувати малят не констатувати факт («На картині зображено осінь»), а вдивитися у твір, поміркувати, проявити спостережливість. Допомогти у цьому можуть такі запитання:

«Як гадаєте, на картині ще триває літо? З чого видно, що воно закінчилося? За якими ознаками ви здогадалися, що на полотні зображена осінь? Які запахи можуть нам підказати, що панує ця золота пора?»       

Такі запитання спонукають малят формулювати самостійні висловлювання: «Я вважаю, що…», «Мені так здається, тому що..». Розгорнута відповідь стає природним результатом інтелектуально-мовленнєвої активності, адже дитина мислить, вислов-лює свою думку, добирає мовні засоби, сама чи за допомогою вихователя.

Актуалізація життєвого досвіду

На цьому етапі споглядання картини вихователь актуалізує життєвий досвід вихованців, спонукаючи їх зіставляти власні спостереження за природними об’єктами з враженнями від зображених на картині. Наприклад:

 « Де ви бачили такі засніжені дерева? Чи траплялося вам бачити взимку річку, не вкриту кригою? Чи не спадає вам на думку під час споглядання цього пейзажу казка «Дванадцять місяців»? У яких казках події відбуваються взимку (влітку, восени, навесні)?»

Фрази-звертання до персонажів картини

Використання фраз-звертань до тих, кого бачимо на полотні, дає дітям можливість краще сприйняти зображене, спонукає до вживання етикетної лексики, пестливих форм.

«Як можна лагідно звернутися до річки? Про що ми можемо поговорити з нею? За що можна подяувати красуні-весні? Якими словами ми висловимо подяку? Як можна закликати сонечко?»

Прості звертання до персонажів картини можуть перерости у розгорнуті діалоги. Для цього вихователь пропонує дітям оцінити їхні дії, дати їм слушні поради, пояснити свої погляди. Від імені персонажів може говорити дорослий або хтось із вихованців.

«Діти, поговорімо з тими, кого ми бачимо на картині: “Річечко, розвеселяй своїм тихим дзюрчанням природу навкруги, бо…; “Олесику, міцно тримай вудку в руках, бо…) “Літечку, дякуємо тобі за гарну погоду, адже…»

Емоційні етюди

Створення емоційних етюдів дає можливістьглибше “зануритися” в картину навіть вийти заїї межі.«Уявіть себе в зимовому лісі. Від чого мружаться ваші оченята? Як порипує сніг під ногами?Ну ж бо здалеку зазирнемо у річку. Що ви бачите? |Покружляйте в танку. Який у вас настрій? Передайте свої враження мімікою, жестами, звуками.