Психолог

Психолог Сьомік Ольга Сьомік Ольга Миколаївна:
Практичний психолог
Графік роботи: 8.00–12.00
Спеціальність за дипломом: «Психологія. Соціальна педагогіка»
Професійні та творчі здобутки: Молодий спеціаліст. Будує свою діяльність на основі   доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного  процесу.
 
 

Завдання  дитячого психолога:

  • Формує психологічну культуру  вихованців.
  • Консультує з питань психології, та практичного її використання в організації  навчально-виховного процесу.

 
 
 
 
 
 

“Магічні слова» батьків для спілкування з дитиною”

- Я тебе люблю. Дитина має вірити в те, що люблять її саму, а не «за щось». Ніколи не пов’язуйте свою любов до дитини з певними умовами або з тим, що дитина робить: «Спочатку прибери в кімнаті, а потім я обійму тебе», «ти мені збрехав, тепер я тебе не люблю!» тощо. Дитині буде більш зрозуміло, якщо ви запевните її в своїй любові, а потім вкажете на проступок: «Я дуже тебе люблю, але мене дуже засмучує, що ти ображаєш братика».
- Я радий(-а), що ти в мене є. Дитина, вірить, що може впливати на навколишній світ. Саме тому, вона часто вважає себе відповідальною за те, що відбувається навколо, наприклад, за родинні негаразди, непорозуміння, сварки тощо. За таких умов їй потрібно ще більше впевненості в тому, що ви щасливі тому, що вона у вас є. У жодному разі не висловлюйтеся на кшталт: «Це все через тебе!», «Якби ж тебе не було взагалі…». Адже навіть якщо ви одразу попросите вибачення за ці слова, і дитина вам щиро пробачить, вони все одно назавжди залишать відбиток в її серці.
- Я тебе розумію. Для дитини велике горе, коли вона загубила улюблену іграшку, «фєнєчку» чи посварилася з другом. У такому разі ваш син чи донька потребує співчуття і втіхи. «Підбадьорювання» типу: «Це ж усього лише іграшка (дрібничка)!» або «Навіщо тобі той ображаймо?!», дитина не розуміє.
- Ти все зможеш. Дітям завжди потрібні заохочення і схвалення. Вислови «Добре зробив!», «Я впевнений, ти впораєшся!», «Ми тобою пишаємося!» тощо надихають як дитину молодшого віку, так і підлітка. Натомість ярлики на кшталт: «плакса», «тюхтій», «невдаха» або «не вмієш за себе постояти!» – підґрунтя для комплексів. Також поширеною помилкою надто турботливих батьків є допомога і захист своєї дитини під час будь яких негараздів. Навіть запевняючи дитину в тому, що вона доросла і самостійна, такі батьки замість неї «розбираються» з її кривдниками, часто не шукаючи причин конфлікту; контролюють взаємини з її друзями, а також успіхи у навчанні. Однак, щоб уміти пристосовуватися до життя, дитина має вчитися самостійно розв’язувати свої проблеми. Тому завдання батьків – пояснити, направити, порадити. Як знайти вихід з тієї чи тієї ситуації, але не робити це замість дитини. Ви надасте дитині моральну опору, якщо змінити фразу «Ліпше я це зроблю!» на «Спробуй іще раз, я впевнений, що у тебе все вийде».
- Я тобі довіряю. Дитина з великим запалом прагне виправдати наданий їй кредит довіри. Не зважайте, якщо у неї не все виходить, ліпше похваліть за спробу зробити щось правильно. Наступного разу ваш син чи донька уникатиме попередніх помилок. Якщо ж дитина постійно чує вислови на зразок: «На тебе не можна покластися…», «Із тобою ніколи не знаєш…», – не дивуйтеся, якщо вона замкнеться в собі або робитиме все навпаки, бо ж від неї все одно нічого іншого не очікують. Підліток, якому щиро та розумно довіряють у сімї, не виросте жорстоким чи грубим, а також не переступатиме визначених суспільством меж.
- Ми завжди з тобою. Упевненість дитини у тому, що батьки їй завжди прийдуть на допомогу, дасть змогу багато що подолати.

 

Не забувайте поєднувати «магічні слова» з відповідними вчинками, і ваша дитина буде щасливою!